Збережемо ґрунти - збережемо наш добробут!
17 червня 1995 року Генеральна Асамблея проголосила «Всесвітнім днем боротьби з опустелюванням і посухою» у зв’язку з річницею з дня прийняття Конвенції Організації Об’єднаних Націй по боротьбі з опустелюванням 17 червня 1994 року. Державам пропонувалося присвячувати Всесвітній день підвищенню інформованості про необхідність міжнародної співпраці в боротьбі з опустелюванням і наслідками посухи та про хід здійснення Конвенції по боротьбі з опустелюванням. 4 липня 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України №61-IV про приєднання до Конвенції. В рамках Конвенції, опустелювання розглядається не як процес утворення пустель, а як будь-яка деградація земель під впливом природних чи антропогенних чинників. Саме тому, сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу. Відтоді щорічно 17 червня в світі відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Для України ця проблема є дуже актуальною і проявляється переважно у областях степової зони. Причинами опустелювання «по-українськи» є надзвичайно високий рівень розораності і деградація полезахисних лісосмуг. Землі країни зазнають суттєвого впливу деградаційних процесів, серед яких найбільш масштабними є ерозія (близько 57,5% земель країни), забруднення (близько 20% земель країни), підтоплення територій (близько 12% земель країни). Винос поживних речовин з ґрунтів в землеробстві постійно перевищує їх надходження, а щорічні втрати гумусу становлять 0,65 тон на гектар. Високий рівень розорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту ґрунтів, порушення системи обробітку ґрунту приводить до погіршення стану земель. В результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим з року в рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації. Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на є: геологічна побудова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Боротьба з опустелюванням включає в себе діяльність, яка є частиною комплексного розвитку земельних ресурсів у посушливих, напівпосушливих і сухих субгумідних районах в інтересах стійкого розвитку і яка спрямована на:
- скорочення масштабів деградації земель;
– відновлення частково деградованих земель;
– відновлення потерпілих від опустелювання земель.
Моральні і духовні багатства народу, його здоров'я і культура будуть міцніти і розвиватись лише тоді, коли земля, яку ми обробляємо, також перебуватиме в здоровому стані. На жаль, сучасні ґрунти України не можна назвати здоровими. На значних площах вони деградовані, піддаються водній і вітровій ерозії, забруднені отрутохімікатами, елементами важких металів, радіоактивними ізотопами. Наше покоління мусить «вилікувати» землю-годівницю і зберегти її для своїх нащадків. Так що охорона ґрунтів і їхнє раціональне використання, є однією з найважливіших задач усього людства! У зв’язку з цим хочеться згадати народне прислів'я: «Що маємо – не зберігаємо, втратимо – плачемо». Тільки будемо плакати не ми, а наші нащадки.
