Спалювати опале листя заборонено законом!
Хоч сонце все ще яскраво світить, проте в повітрі вже відчувається подих осені, а це означає, що громадяни розпочинають активно поратися на огородах, дачних ділянках, на своїх подвір’ях, спалюючи при цьому листя, траву, чагарники тощо. Та найбільше турбує те, що досить мало людей замислюється над тим, якими наслідками можуть обернутися такі прибирання та спалювання для довкілля та оточуючих.
Спалювати опале листя заборонено законом!
Однак, незважаючи на заборону, наші міста та села потопають у їдкому диму і смороді від спалювання сухої рослинності та сміття. Відповідно до статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», кожен громадянин України має право зокрема на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни зобов’язані:
- берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
- здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;
- не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;
- вносити штрафи за екологічні правопорушення;
- компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря.
Щоб вплинути на свідомість людей, Верховною Радою України було збільшено штрафи за спалювання сухої рослинності.
Так, 13 квітня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу» № 556-ІХ.
Закон посилює відповідальність:
- за забруднення атмосферного повітря
- знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу
- порушення вимог пожежної безпеки в лісах
- самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків.
Зокрема, законом внесено зміни до статей 77 та 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими штраф:
- за порушення вимог пожежної безпеки в лісах становить від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1530 – 4590 грн.).
- пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, що призвело до виникнення лісової пожежі, карається -у розмірі від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн.).
- самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю або її залишків та опалого листя на земельних ділянках, у смугах біля автомобільних доріг і залізниць та у парках тягне за собою штраф у розмірі від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн.).
Внесено зміни до статей 241 та 245 Кримінального кодексу України, згідно з якими штрафи:
- за забруднення атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами тепер становить від 1800 до 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (30600 – 61200 грн).
- за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, а також сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом штрафи становлять від 5400 до 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (91800 – 153300 грн.).
До того ж Кодекс України про адміністративні правопорушення містить ще декілька норм, за якими може бути кваліфіковане спалювання опалого листя.
Зокрема, статтею 82 КУпАП передбачене накладення штрафу від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-1360 грн.) на громадян та від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн.) на посадових осіб та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності – за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.
За статтею 152 КУпАП встановлене покарання за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів у вигляді накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-1360 грн) і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн.).
ХТО МАЄ ПРАВО ПРИТЯГАТИ ВИННИХ ОСІБ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА НАКЛАДАТИ ВІДПОВІДНІ ШТРАФИ?
Справи про адміністративні правопорушення мають право розглядати такі органи:
- за статтями 77–1, 82 Кодексу України про адміністративне правопорушення – органи Державної екологічної інспекції
- за статтею 152 Кодексу України про адміністративне правопорушення – виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів,– виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад або адміністративні комісії при виконавчих органах таких рад.
Протокол про адміністративне правопорушення, яким фіксується саме правопорушення, складають:
- за статтею 77–1 КУпАП
- громадський інспектор з охорони довкілля;
- єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду;
- за статтею 82 КУпАП
- лише громадський інспектор з охорони довкілля;
- за статтею 152 КУпАП
- уповноваженими на те представниками органів внутрішніх справ (Національної поліції);
- посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад;
- уповноважені члени громадських організацій або органів громадської самодіяльності (в разі делегування сільськими, селищними, міськими радами відповідних повноважень цим представникам громадських формувань).
Громадські інспектори з охорони довкілля мають право:
- за направленням органу Держекоінспекції, який призначив громадського інспектора, проводити рейди та перевірки і складати акти перевірок;
- складати протоколи про адміністративні правопорушення при виявленні порушень природоохоронного законодавства, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, і подавати їх відповідному органу Держекоінспекції для притягнення винних до відповідальності;
- доставляти осіб, які вчинили порушення природоохоронного законодавства, до органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ та штабів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення;
- проводити у випадках, установлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для попередження і розкриття порушень законодавства в галузі охорони, навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів;
- роз’яснювати громадянам вимоги природоохоронного законодавства та їх екологічні права.
Пам’ятайте: шкода від спалювання сухої рослинності (опалого листя, трави тощо) надзвичайно небезпечна.
Токсини, які виділяються під час горіння рослин та інших речовин, провокують виникнення хвороб, зокрема дихальної системи.
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму, який у своєму складі містить оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів.
У тліючому, без доступу повітря, листі утворюється бензопірен – речовина, здатна викликати ракові захворювання.
На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.
ЩО Ж РОБИТИ З ОПАЛИМ ЛИСТЯМ?
Фахівці радять опале листа не палити , а компостувати. Коли листя перегниває, всі речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються до ґрунту.
Отже, коли виникне бажання спалити суху траву, листя чи сміття, то поміркуйте над тим, скільки шкоди ви цим завдасте довкіллю, оточуючим та самому собі.
