ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІ ІНФОРМУЄ! ВІДПОВІДІ НА ПОШИРЕНІ ЗАПИТАННЯ ЩОДО ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
ЗАПИТАННЯ/ВІДПОВІДЬ
Як діяти роботодавцю при запровадженні воєнного стану?
Якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність – для працівників запроваджується простій.
Нагадуємо, що простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими
обставинами.
У разі, якщо роботи продовжуються, діяти треба відповідно до вимог чинного законодавства про працю. Якщо підприємство не може функціонувати через війну, чи може
роботодавець пропонувати працівнику писати заяву на відпустку, щоб не платити заробітну плату?
Законодавством про працю не передбачено надання відпусток без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця.
Оформлення відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25, 26 Закону України “Про відпустки” є правом, а не обов’язком працівника.
При цьому надання відпусток, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», здійснюється роботодавцем в обов’язковому порядку за ініціативою працівника, а надання відпусток, передбачених статтею 26 вищезгаданого закону, здійснюється за згодою сторін.
Яка процедура оформлення у разі неможливості функціонування підприємства або його частини?
Якщо у зв’язку з воєнними діями підприємство не може функціонувати або якщо неможлива робота частини структурних підрозділів, або організація роботи окремих працівників – роботодавцю необхідно оформлювати простій у відповідності до статей 34, 113 КЗпП. При цьому відповідно до частини другої статті 113 КЗпП про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.
Чи діє норма про відповідальність за несвоєчасну оплату праці у регіонах,
де тривають бойові дії?
Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року ( лист ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1 ).
Згідно з частиною першою статті 9 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)
Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які
виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Відповідно до частини першої статті 617 ЦК особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
З огляду на вищевикладене, вважаємо, що в умовах воєнного стану положення ЦК щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.
Разом з тим звертаємо увагу, що звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання.
Таким чином після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною.
Разом з тим вважаємо, що роботодавці повинні вживати усіх можливих заходів щодо забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати (наприклад, шляхом переведення бухгалтерів на дистанційну роботу та забезпечення програмно-технічними засобами для ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності).
Крім цього, в залежності від організаційно-правової форми діяльності юридичної особи, яка є роботодавцем, необхідно вжити усіх можливих заходів для забезпечення безперебійного управління такою особою (наприклад призначення нового директора або тимчасове покладення обов’язків на його заступників).
Якщо людина хоче взяти відпустку, щоб поїхати в інший регіон, чи може
роботодавець не надати їй відпустку і не відпустити?
Надання відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки» здійснюється роботодавцем в обов’язковому порядку за ініціативою працівника, а надання відпусток, передбачених статтею 26 вищезгаданого закону здійснюється за згодою сторін.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:
особам віком до вісімнадцяти років;
особам з інвалідністю;
жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;
в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Водночас, на нашу думку, в умовах воєнного часу роботодавець має право відмовляти працівникам, задіяним до робіт з підтримання критичної інфраструктурі та життєзабезпечення, у випадках, коли це прямо не заборонено законом.
Відмова у наданні працівнику відпустки має бути пов’язана з необхідністю
виконувати певний обсяг робіт, який спрямований на забезпечення безпеки та обороноздатності держави. В інших випадках навпаки доцільно надавати працівникам за їх бажанням щорічні, соціальні відпустки та відпустки без збереження заробітної плати.
У якому випадку рахується простій і яка зарплата в такому випадку?
Відповідно до статті 34 КЗпП простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням
спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Відповідно до статті 113 КЗпП про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.
У випадку виникнення простою не з вини працівника доцільно оформити:
акт простою, в якому зафіксувати обставини, внаслідок яких виник простій, дату виникнення простою тощо.
наказ власника або уповноваженого ним органу, який міститиме перелік
структурних підрозділів (працівників), на які поширюється простій, у випадку, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство, а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою.
У разі оголошення простою на підприємстві, установі, організації оплата праці здійснюється на умовах, визначених колективним договором або організаційно-розпорядчим актом роботодавця, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» надане право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу). Крім того, рекомендовано керівникам органів місцевого самоврядування застосовувати положення пункту 1 цієї постанови та здійснювати його виконання в межах фондів заробітної плати, передбачених у кошторисах відповідних органів, підприємств, установ та організацій.
ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ
В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
ВІДПОВІДНУ ПОСТАНОВУ № 209 УРЯД УХВАЛИВ 6 БЕРЕЗНЯ 2022 РОКУ Кабмін визначив деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та вніс зміни до постанови від 28 лютого 2022 р. №164 Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану.
Відповідну постанову № 209 Уряд ухвалив 6 березня 2022 року.
Встановлено, що в умовах воєнного стану державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація) проводиться з урахуванням таких особливостей:
1) державна реєстрація проводиться виключно державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державні реєстратори), посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб (далі - перелік), яким в умовах воєнного стану надається доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри). Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав);
2) посадові особи мають право проводити реєстраційні дії щодо фізичних осіб - підприємців, усіх видів юридичних осіб та громадських формувань, а також приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком;
3) державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань може проводитися на підставі надісланих заявником державному реєстратору, посадовій особі електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документів в електронній формі, що створені з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг та законодавства про електронні документи та електронний документообіг, або електронних копій документів в паперовій формі. Електронні копії документів в паперовій формі приймаються за умови підписання таких копій з використанням кваліфікованого електронного підпису заявника. Державний реєстратор, посадова особа проводить перевірку такого підпису через офіційний веб-сайт центрального засвідчувального органу та завантажує результати такої перевірки до реєстру, крім випадків відсутності доступу до зазначеного веб-сайту;
4) державна реєстрація проводиться невідкладно після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації. Документи для державної реєстрації, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються та повертаються заявникові без оформлення відповідного рішення з одночасним усним
повідомленням заявнику про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані. Якщо документи для державної реєстрації надіслано електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку, таке повідомлення заявнику здійснюється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку;
5) державна реєстрація проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна, місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців чи громадських формувань, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком;
6) адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію благодійних організацій, громадських об’єднань, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії;
7) сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа. Якщо фінансова установа, через яку сплачено адміністративний збір, забезпечує можливість проведення перевірки достовірності
відповідного платіжного документа, державний реєстратор, посадова особа проводить таку перевірку;
8) вимоги законодавства щодо необхідності нотаріального засвідчення справжності підпису на документі для державної реєстрації не застосовуються у разі, коли такий підпис виконано у присутності державного реєстратора, посадової особи із встановленням особи підписанта на підставі документа, що посвідчує особу, передбаченого Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статуc” якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком;
9) вимоги законодавства щодо обов’язкового використання для державної реєстрації відомостей реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, не застосовується у разі тимчасової відсутності доступу таких реєстрів (систем). Електронні копії документів (повідомлень) технічних адміністраторів реєстрів (систем) або державних органів, що
підтверджують відсутність такого доступу, а за їх відсутності - скрін-копії веб-сторінок недоступних реєстрів (систем) завантажуються до реєстру;
10) документи для державної реєстрації створення громадських формувань, крім громадських об’єднань, не приймаються, а розгляд раніше поданих документів зупиняється на час дії воєнного стану.
На основі матеріалів ЛІГА: ЗАКОН
ЗМІНИ В ТРУДОВОМУ
ЗАКОНОДАВСТВІ НА ПЕРІОД
ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ
Систематизований аналіз законопроекту № 7160 Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану. Прикінцеві положення законопроекту прямо передбачають, що цей нормативний акт діє протягом воєнного стану і втрачає чинність з моменту припинення та
скасування воєнного стану. Оскільки прийнятий Верховною Радою України 15 березня 2022 року законопроект на теперішній час не оприлюднений, використовується текст законопроекту, розміщений на офіційному інтернет-сайті Верховної Ради України.
Зміни на період дії воєнного стану:
1. Укладення трудового договору:
- форма трудового договору (усна/письмова) - за згодою сторін;
- випробувальний термін - можливий для будь-якої категорії працівників;
- нова підстава укладання строкових трудових договорів - на період дії воєнного стану або
на період заміщення тимчасово відсутнього працівника;
2. Переведення:
- на іншу роботу - без згоди працівника;
Підстава - для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей.
- заробіток - не нижче середнього на попередньому місці роботи;
- неможливо без згоди переведення в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії.
3. Зміна істотних умов праці:
- двомісячний строк попередження - не застосовується.
4. Звільнення за ініціативою працівника:
- розірвання трудового договору - без двотижневого строку попередження;
Підстава - ведення бойових дій в районах розташування роботодавця та загроза для життя і
здоров’я працівника.
Винятки:
· примусове залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу;
· залучення до виконання робіт на обєєктах, віднесених до критичної інфраструктури.
5. Звільнення за ініціативою роботодавця:
- нова підстава звільнення - у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства;
- скорочений строк попередження - не менше 10 днів;
- вихідна допомога при звільненні - не менше середнього місячного заробітку;
- з інших підстав тепер допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (виключення - відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною);
- дата звільнення - перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності або після закінчення відпустки;
- згода профіспілки не потрібна;
Виключення - звільнення працівників, обраних до профспілкових органів.
6. Час роботи:
- нормальна тривалість роботи - до 60 годин на тиждень (зазвичай - до 40), скорочена - до 50 (зазвичай - від 24 до 36);
- робочий тиждень (5 або 6 днів) - встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями;
7. Час відпочинку:
- щотижневий безперервний відпочинок - можуть скорочувати до 24 годин (зазвичай – не менше 42);
- не скорочується на одну годину робочий день напередодні святкових і неробочих днів;
- не обмежується максимальна тривалість робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні (зазвичай - не більше 5 годин);
- не застосовуються граничні норми надурочних робіт;
- не переносяться святкові і неробочі дні у разі їх збігу з вихідним днем;
- не переносяться вихідні і робочі дні з метою оптимального використання святкових і неробочих днів;
8. Кадрове діловодство та зберігання архівних документів:
- здійснюється на розсуд роботодавця.
9. Робота в нічний час:
- залучаються у разі крайньої необхідності вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота;
- не застосовується скорочення робочих змін у нічний час.
10. Праця жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) дозволена:
- на важких роботах;
- на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;
- на підземних роботах.
11. Працівники, які мають дітей старше 1 року, можуть залучатись до:
- нічних і надурочних робіт,
- робіт у вихідні, святкові і неробочі дні,
- направлятися у відрядження за їх згодою.
12. Оплата праці
- може бути призупинена у разі неможливості виплати через воєнні дії;
- момент виплати - відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.
13. За ініціативою роботодавця може бути призупинена дія окремих положень колективного договору.
14. Відпустки:
- щорічна основна - 24 календарні дні;
- у разі залучення працівника до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури – обов’язково надається:
· відпустка у зв’язку вагітністю та пологами;
· відпустки для догляду за дитиною;
- за свій рахунок може надаватись без обмеження тривалості.
15. Призупинення трудового договору (новела!)
- тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором;
- не тягне припинення трудових відносин;
- відшкодування зарплати та всіх виплат працівникам покладається на державу - агресора.
16. Звільнено роботодавців від відрахування коштів профспілкам.
на основі матеріалів ЛІГА: ЗАКОН
Чи зберігається за працівниками, які пішли в тероборону, робоче місце та заробіток
Дежпраці надала відповіді на низку питань щодо кадрового обліку мобілізованих працівників, та працівників, які вступили до тероборони.
Вчора закінчився контракт з військовослужбовцем, продовжує служити. Які дії роботодавця?
Відповідно до частини дев’ятої статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки з моменту введення воєнного стану до оголошення демобілізації.
Таким чином, за військовослужбовцем, контракт якого закінчився, але він продовжив служити, збережіться всі гарантії, передбачені статтею 119 КЗпП, а саме місце роботи, посада і середній заробіток.
На підприємстві працівника 24.02.2022 мобілізували. Які дії кадровика? Чи робиться запис до трудової книжки?
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового
контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Тобто, видається наказ про увільнення працівника від роботи на час проходження ним служби із збереженням середнього заробітку.
Запис до трудової книжки не вноситься.
Працівник не встиг приступити до роботи через воєнний стан. Чи зберігається за ним місце роботи?
Якщо працівник не приступив до роботи без поважних на те причин, наказ про прийняття його на роботу може бути скасований. Якщо причина є поважною (наприклад, тимчасова непрацездатність), то діяти необхідно до процедур, визначених законодавством.
Працівник покинув робоче місце без будь-якого повідомлення. Виїхав за межі України.
Як платити іншому працівнику, прийнятому на місце тимчасово відсутнього працівника, якщо той, що виїхав, не звільнений?
Оплата праці працівнику, прийнятому на роботу за строковим трудовим договором, здійснюється за посадою, на яку його прийнято. Факт відсутності основного працівника, який не виконує свої обов’язки, на це не впливає.
Працівники пішли в тероборону, чи зберігається за ними місце роботи та середній заробіток? Які гарантії для громадян України, які долучились добровільно до лав самооборони, та покинули робоче місце. Офіційно виклику з військкомату не було. Чи поширюються гарантії щодо збереження середнього заробітку?
Відповідно до статті 9 Закону України «Про основи національного
спротиву» комплектування органів військового управління, військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України здійснюється в особливий період військовослужбовцями за контрактом, за призовом особами офіцерського складу та територіальним резервом.
До складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.
На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань
територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.
Статтею 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на
військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Таким чином, за працівниками, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток. Підставою є підписаний контракт.
Працівниця має неповнолітніх дітей, дитсадки не працюють, нема з ким залишити дітей. Яку заяву писати, щоб бути з дітьми і не втратити заробіток?
Таку можливість законодавство про працю не передбачає. В той же час,
роботодавець може надати таким працівникам відпустки, як щорічні, так і додаткові, або без збереження заробітної плати. За наявності можливості виконання роботи поза межами приміщень роботодавця можна також оформити надомну або дистанційну роботу.
