Звернення Слобідського селищного голови з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій.
Шановні мешканці Слобідської громади!
15 травня ми вшановуємо пам’ять жертв політичних репресій – усіх тих, хто постраждав під час правління комуністичного режиму на території України. В цей день ми згадуємо мільйони працьовитих та талановитих українців, яких сталінська влада оголосила «ворогами народу», прирекла на тортури і голодну смерть на засланні та у таборах або засудила до страти. Згадуємо розкуркулених селян, розстріляну інтелігенцію, закатованих патріотів, знищених священиків та віруючих. Ці роки увійшли в історію країни, як роки «Великого терору». Цей період був вищою точкою репресивної політики, піком політичних репресій, які широко застосовувались правлячим режимом.
Початком «Великого терору» був сумнозвісний Пленум ЦК ВКП(б), на якому з доповіддю «Про недоліки партійної праці та заходи ліквідації троцькістських та інших дворушників» виступив І.В. Сталін, де повторив свій відомий висновок про загострення класової боротьби. Відразу почалися арешти по всій території країни, фактично, це було чітко сформульоване перед НКВС СРСР завдання на знищення «ворогів народу». Органи НКВС розкривали сотні контрреволюційних організацій, в країні було відкрито жіночі табори дружин викритих зрадників батьківщини та дитячі будинки. Караючий меч НКВС повинен був вразити численних ворогів незалежно від їх місця знаходження. Ці постанови та накази породили у суспільстві атмосферу страху, безвиході, подвійної моралі, доносів. Усюди відбувався пошук «ворогів народу» і «шпигунів». 1937-1938 роки – це гігантський масштаб репресій, плановий характер арештів і розстрілів, фальсифікація обвинувачень заарештованим, тортури і катування під час допитів, закритий характер судочинства, офіційна неправда про долі розстріляних, десятки тисяч ув`язнених у спеціальні табори вдів, чиї чоловіки були страчені, сотні тисяч сиріт – людей з украденим дитинством і зламаною юністю. 1937 рік – це епоха повного зсуву в народній свідомості правового розуміння та впровадження хибного поняття того, що СРСР – найдемократичніша країна в світі. На превеликий жаль, сьогодні українці знову перебувають у ворожому полоні, нинішня путінська росія повторно наслідує усі ганебні методи, фактично вчиняючи геноцид Українського народу на українських земелях. Але героїчний Український народ демонструє надзусилля у боротьбі проти вторгнення московської держави, вибиваючи окупанта з наших земель та виборюючи тим самим мир у всьому світі. Дякуючи нашим іноземним друзям i партнерам за підтримку у цій боротьбі, водночас констатуємо, що допомагаючи Україні, вони насправдј сприяють збереженню та розвитку ycix держав та націй.
Переконаний, що суворі реалії не зламають українців, а історична пам’ять буде гуртувати нас у боротьбі за мир і незалежність України.
Схилімо в цей день голови перед людьми, які стали жертвами більшовицького режиму.
Вшануймо їх пам'ять хвилиною мовчання. Вічна пам’ять загиблим та невинно закатованим! Честь і слава живим героям!
Слобідський селищний голова Віктор Доцуленко.