Протидія торгівлі людьми.
Торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи.
Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, з метою отримання прибутку з експлуатації чоловіків, жінок і дітей. Це не лише сексуальна експлуатація або випадки, пов’язані із викраденням людей. Більшість постраждалих серед українців перебували в трудовій експлуатації або були втягнені в злочинну діяльність, за що наразі відбувають покарання у вигляді позбавлення волі з різними термінами ув’язнення.
Для торгівлі людьми не існує державних кордонів чи вікових обмежень. Потрапити в сучасне рабство може будь-хто, не залежно від рівня освіти чи соціального статусу.
Форми торгівлі людьми:
- сексуальна експлуатація;
- використання в порнобізнесі;
- втягнення у злочинну діяльність;
- залучення в боргову кабалу;
- усиновлення (удочеріння) з метою наживи;
- використання в збройних конфліктах;
- експлуатація її праці;
- примусова праця;
- примусова вагітність;
- вилучення органів;
- проведення дослідів над людиною без її згоди;
- примусова праця.
Права постраждалих осіб від торгівлі людьми.
Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:
- інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеною мовою, якою володіє така особа;
- медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
- тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв’язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
- відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;
- одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
Суб’єкти у сфері протидії торгівлі людьми, які здійснюють свою діяльність у межах, передбачених законами України:
- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері протидії торгівлі людьми;
- центральний орган виконавчої влади у сфері боротьби зі злочинністю;
- центральні органи виконавчої влади;
- місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;
- правоохоронні органи;
- закордонні дипломатичні установи України;
- центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
- заклади допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми.
Відповідальність за вчинення торгівлі людьми.
Торгівля людьми – це кримінальний злочин, який карається згідно з Кримінальним кодексом України позбавленням волі на строк від 3-х до 15-ти років (стаття 149 ККУ).
