Звернення Володимира Зеленського з нагоди Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Зараз я хочу звернутися до всіх у нашій країні, у нашій Європі та у світі, чиє серце зберігає відчуття справедливості, цінує справедливість і почувається спустошеним щоразу, коли справедливість руйнується.
Сьогодні ми згадуємо події, які відбулись уже 10 років тому – відбулись в українському Криму. Коли наш півострів був украдений Росією. І коли разом з російською окупаційною армією в наш Крим увійшли приниження та знущання з людей, репресії та страх. Цю жорстоку війну, що триває зараз проти України, російський реваншизм породив саме тоді, коли відчув, що світ здатен заплющити очі на такі злочини, на такі анексії, на таке знущання з людей, чий дім просто відбирають.
Війни завершуються по-справжньому чесно, коли зло, яке їх породило, вдається загасити. І саме тому відчуття справедливості й прагнення миру мають іти поруч. Це вимагає, зокрема, не забувати про Крим. Боротися за Крим. Чинити спротив тому злу, яке Росія принесла в Крим, а далі спробувала рознести всією Україною й хоче поширити також на землях інших народів.
Ми маємо нарощувати реальну протидію російському злу. На всіх рівнях. В усьому світі. Ми маємо боротися за людей у Криму та в усіх інших окупованих частинах України. Ми маємо боротися за повне відновлення сили міжнародного права – сили щодо Криму, а отже, і будь-якої іншої землі. Ми маємо боротися за фундаментальне право кримськотатарського народу, як і будь-якого іншого народу, – право жити у своєму домі.
Вигравати в кожному з цих пунктів – це гасити російський реваншизм, тобто фактично – завершувати війну.
Я вдячний усім, хто не забуває про Крим, хто допомагає нашим зусиллям щодо Криму. Хто допомагає нашим воїнам. Хто бореться у Криму проти окупантів. Хто не віддає власної душі російському злу. Хто допомагає звільняти людей, які були репресовані російським режимом, хто підтримує цих людей і зберігає їхню віру – віру у справедливість, у її силу, в Україну.
Повернення всіх наших полонених, повернення всіх депортованих з України, повернення кримських політичних вʼязнів є нашим безумовним пріоритетом. Я вдячний усім країнам, які нам із цим допомагають.
Від 26 лютого 14-го року й до сьогодні дуже багато змінилося, і кожен усвідомлює, який напрямок у цих величезних змін. Ми можемо завершити цю війну на своїх, українських умовах. Ми можемо повернути з окупації свою землю й людей. Можемо притягти Росію до справедливої відповідальності за скоєне. Але, щоб це було, ми повинні боротися.
І хай нагородою всім, хто бореться заради України та справедливості, буде перемога.
Слава Україні!
