БАКТЕРІАЛЬНИЙ ОПІК ПЛОДОВИХ – НЕБЕЗПЕЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР
Хвороби – це одна з актуальних проблем, яка виникає при вирощуванні саду. Серед них – бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslowetal), включений до Переліку регульованих шкідливих організмів, як обмежено поширений в Україні каранитинний організм.
Цю хворобу без перебільшення можна вважати найнебезпечнішою, адже її збудник вражає понад 170 видів рослин. Найчастіше страждають рослини родини розоцвітих (Rosaceae). Високочутливими до бактеріального опіку є кизильник, глід, айва, яблуня, груша, горобина, вишня, персик, абрикос, слива, троянда тощо. Ураження зазнають усі частини рослини. Це призводить не лише до втрати товарної якості плодів, різкого зниження врожайності, а й за сприятливих умов розвитку хвороби – до повної загибелі рослин, особливо саджанців.
Основні симптоми ураження:
Хвороба розпочинає свій розвиток з раптового в’янення квіток, молодих листків, пагонів. Листки чорніють, скручуються, відмирають, але не опадають. Уражені органи набувають вигляду обпалених, чорніють. Плоди, що з’явилися, стають зморшкуватими, чорніють, зменшуються і не опадають, стиглі плоди не уражуються. Уражені молоді пагони і гілки спочатку стають ніби налитими рідиною, яка через певний час починає сочитися, стікає по корі, і застигає у вигляді краплинок від янтарно-жовтого до темно-бурого кольору. Типовим є гачкоподібне згинання кінчиків пагонів. При теплій вологій погоді на квітах і квітконіжках спостерігається виділення молочно-білої рідини (ексудату).
Способи поширення:
Збудник може тривалий час знаходитись на рослині в неактивній стадії. Поширення збудника здійснюється комахами-запилювачами (бджолами, осами, джмелями, мухами, попелицями та ін.). Дощ і вітер також сприяють перенесенню збудника на нові території. Передається збудник через посадковий матеріал та прищепи. Вірогідність ураженості зростає при недотриманні правил дезінфекції під час обрізки дерев.
Фітосанітарні заходи при виявленні бактеріального опіку плодових:
- При виявленні опіку плодових накладається карантинний режим та вживаються заходи з локалізації та ліквідації вогнища згідно існуючих методик. Забороняється ввезення садивного та щепного матеріалу із заражених районів країн, де зареєстровано захворювання.
- Дезінфекція садових інструментів 10%-м розчином мідного купоросу, 70%-м метиловим спиртом або 10%-м розчином гіпохлориту натрію (NaOCl) та дезінфекція зрізів 1%-м розчином мідного купоросу й обмазування їх садовим варом або емульсійною фарбою.
- Викорчовування і спалювання рослин у насадженнях, де всихання дерев сягає понад 30%. Якщо зараження бактеріальним опіком незначне, допускається видалення окремих уражених гілок (під час випилювання уражених гілок захоплюють здорову тканину на 20–40 см нижче видимої межі ураження). Обов’язкова дезінфекція садових інструментів, що описано вище.
- Видалення дикорослих рослин-господарів, особливо глоду і кизильнику, що ростуть на відстані ближче 500 м до саду.
- Обмеження кількості поливів у заражених садах. Інтервали між поливами повинні бути якомога більшими, а поверхня ґрунту залишатися сухою, особливо в періоди найбільшого ризику зараження. Кращим методом поливу є крапельне зрошення.
- Проводити боротьбу з комахами-переносниками обробляючи сад інсектицидами на початку розпускання бруньок, перед цвітінням і відразу після нього, а також після збирання врожаю. Сучасні фунгіциди, крім мідьвмісних, не впливають на збудника бактеріального опіку плодових. Під час загрози поширення бактеріозу в насадженнях обробки мідьвмісними препаратами проводять, починаючи з фенофази зелений конус до закінчення активного росту однорічних пагонів з інтервалом 10–14 днів.
- При закладанні нових садів слід обирати стійкі сорти.
Державний фітосанітарний інспектор Наталія Трембовецька
